Рівень цивілізації будь-якої країни перевіряється станом її доріг. Досить знати, в якому стані вони знаходяться, щоб з повною впевненістю визначити ступінь розвитку даної держави. Володар всього Стародавнього Світу - Римська імперія - мала численні, досить хороші для того часу, дороги. І як раз, саме вихід країни на більш високий якісний рівень неминуче створить стимули для швидкого формування шляхів сполучення і підвищення благоустрою міст.
Знамениті першокласні дороги і заасфальтовані вулиці США з'явилися за часів промислового буму і, пов'язаного з ним, масового виробництва автомобілів. Великий реформатор Форд змусив Америку, а потім і весь світ, будувати дороги з твердим покриттям. Подальше процвітання і могутність Сполучених Штатів багато в чому зобов'язане тому, що там це встигли зробити набагато швидше і краще за інших.
За останнє десятиліття автомобільний парк у нас багато разів зріс, відповідно зросли і вимоги, що пред'являються до якості дорожніх покриттів. Проблеми благоустрою та приведення в порядок наших численних і густонаселених міст також змушують впритул зайнятися підвищенням міцності і довговічності їх проїжджої частини.
Кращого матеріалу для покриття дороги або вулиці, ніж асфальт, незважаючи на всі його відчутні недоліки, людство досі не придумало, хоча подібна смола застосовувалася для цих цілей ще в Вавилонському царстві, тисячоліття тому. Однак, науково-технічний прогрес зумів в якійсь мірі справитися з примхливим асфальтом. Спочатку в нього стали додавати мінеральні добавки, а потім - полімерні, що, в кінцевому підсумку привело до бажаного результату - значно зросла надійність і термін експлуатації самого популярного дорожнього покриття.
Тепер - справа за малим, впровадити у себе передові технології і налагодити в необхідних кількостях випуск поліпшеного асфальту за європейськими і світовими стандартами. Але, хоча асфальтобетонних заводів в Україні, начебто, вистачає, далеко не всі вони здатні впоратися з поставленим завданням. На щастя, є й рідкісні винятки, які показують і доводять, що при правильному ставленні до справи - нічого неможливого немає.
Як кажуть французи, короля грає оточення. Іншими словами: який король - така і свита, який начальник - такі і підлеглі. У всякому разі, безперечно те, що від лідера в значній мірі залежить чітка сумлінна і цілеспрямована робота його підприємства.
Володимир Давидович Фомічов відповідає всім критеріям сучасного керівника. За плечима - чималий професійний і життєвий досвід. А свої творчі здібності до управління він довів у суворих і жорстких умовах. Володимир Давидович довгий час працював в Сибіру, в старательського артілі. Але займався він там зовсім не пошуком «мерзенного металу». Влаштувавшись на перших порах оператором на асфальтовий завод, що належав цій артілі, вже через три місяці (Київський будівельний інститут просто так не закінчують) його призначили начальником дільниці цього заводу. А ще через якийсь час Фомічов стає першим заступником голови артілі.
Артіль добувала не тільки золото, а й руду, до того ж, будувала шахти і дороги. При такій роботі в кабінеті не всидиш, тому як постійної уваги вимагають і люди, і та техніка, на якій вони працюють. Одних лише КРАЗів і МАЗів - більше шістдесяти. А ще сім асфальтових заводів. Які, до речі, давали прибуток, набагато перевищують доходи від старательства. З тих пір Володимир Давидович назвав асфальт «чорним золотом».
До Києва Фомічов повернувся в 1991 році, після розвалу колишнього Союзу. Почав працювати начальником цеху на тому ж АБЗ, потім - головним інженером. Не минуло й трьох років, як він став директором цього заводу, а в 1995 році - головою його правління. Слід зазначити, що В. Д. Фомічова присвоєно звання «Заслужений працівник промисловості України», яке, погодьтеся, ні за що, ні про що не дають.
Моє перше запитання до Володимира Давидовича:
Кор.: Перед зустріччю, по шляху в ваш кабінет, я помітив оголошення про те, що ціни на ваш асфальт знизилися. З чим це пов'язано? Із залученням замовників?
В.Д.: Асфальт зараз дешевшає не лише у нас, а й скрізь. Це світова політика або загальносвітова тенденція. Зауважте, ціни на дуже багато товарів зараз йдуть на зниження. Та ж сталь, наприклад. Тому ми і працюємо, тому у нас і якість краща.
Кор.: Чим же якість вашого асфальту принципово відрізняється від якості ваших конкурентів?
В.Д .: Так вже вийшло, що у нас якість завжди було вище. Бітум нам поставляють з Білорусії, тому що український - набагато гірше. Ми раніше працювали виключно для Києва. Один лише раз ми «відволіклися», коли брали участь в ліквідації останньої аварії на ЧАЕС. А так, наш основний клієнт - столиця України, це, природно, накладає підвищені вимоги. Ми входимо в структуру «Київміськбуду».
Кор.: Что вы успели сделать в течение последнего времени ?
В.Д.: Все ответственные заказы в городе поручают нам. Практически весь Левый берег, все новые микрорайоны заасфальтированы нашим асфальтом. Он использовался на транспортной развязке в районе станции метро «Петровка», на бульваре Леси Украинки, площадях Льва Толстого, бессарабской и Независимости. Привокзальная площадь и Площадь Победы тоже покрыты нашим, но уже красным асфальтом с полимерами.
Кор.: Красный – это отлично. Как по мне, это куда красивее, чем серый. А как же вы заставили асфальт покраснеть?
В.Д.: Вообще-то, асфальт нигде не принято красить. Но цветной асфальт, в принципе возможен, а его цвет зависит от составляющих. Согласен с вами, что красный – это хорошо, но при этом появляются некоторые проблемы, связанные с тем, что у такого асфальта немного другой состав. Мы с прошлого года стали выпускать асфальт с такими полимерными добавками. Они дают долговечность и прочность при наших температурах. То есть, асфальт не плавится на солнце и не растрескивается зимой. Срок эксплуатации увеличивается на 20 лет.
Кор.: А как вы тогда смотрите в будущее? Если асфальт станет настолько долговечным, то работы у вас же поубавится?
В.Д.: Я думаю, что лет на десять нам работы в городе хватит. Кроме асфальта мы выпускаем и другие материалы. Например, известковое тесто для приготовления известковых растворов.
Кор.: Невооруженным глазом видно, что ваше оборудование – далеко «не первой свежести». У вас нет инвестора?
В.Д.: Кто же от него откажется?! Мы уже договорились с немецкой фирмой о продаже нам нового асфальтосмесителя для того, чтобы выпускать более качественную продукцию. Стоит он не дешево – 1200000 евро. Очень надеемся на получение кредита от Киевской Горадминистрации, тогда проблема переоснащения нашего производства была бы решена.
Кор.: Так же, как и от инвестора, от нового заказчика тоже никто не отказывается. Есть ли у вас потенциальные клиенты, кроме городских властей? И хватит ли асфальта на их долю?
В.Д.: Нашими потенциальными заказчиками могут быть очень многие, особенно строительные фирмы. Сейчас строительство, в основном, элитное. И человек, заплатив немалые деньги за жилье, не собирается, как это было когда-то, месяцами созерцать горы строительного мусора у себя под окном. Да и времена изменились - без надлежащего благоустройства дом никто принимать не будет. А насчет количества – скажу, наш завод в состоянии выпускать 2000 тонн асфальта за смену.
Кор.: Но при таком количестве, наверняка, в том же отделе маркетинга собирается очередь из заказчиков для выписки документов на продукцию?
В.Д.: На оформление документов всегда затрачивалось много времени, но у нас для обслуживания заказчиков внедрена компьютерная система. Все очень быстро и просто. ХХI век!
ХХI век действительно имеет место быть. И, вроде бы, вера в чудеса постепенно угасла. Но все же, если вы не верите, что золото и в самом деле бывает черным, то приезжайте на Хутор-остров (район метро «Выдубичи»), на Асфальтобетонный завод (тел.: 295-94-44, тел./факс: 295-95-33) и сами убедитесь, что это соответствует действительности.
Святослав Мариуц.
Дата: 1 января, 2002
